Зараз ви дивитеся на мене — пости, фотографії — і, напевно, навіть не уявляєте, який шлях я пройшла, щоб бути такою, якою є зараз. Люди мені заздрять, багато хто ненавидить, адже я — успішна, красива жінка.
У мене одразу виникає питання: а що ви зробили, щоб змінитися? Сидите і тільки ниєте: «Дай, дай…» Чекаєте чогось від світу, від держави — як паразити.
Коли гівнюки бачать, як люди пишуть про свої результати, про те, які вони молодці, — вони кажуть: «Та це їй пощастило… Вона або добре відсмоктала, або багатого чоловіка знайшла, або батьки допомогли». Вибачте, пишу як є.
Одного разу я їхала в українській маршрутці, а за вікном проїхав дорогий Porsche, і в ньому — блондинка. Люди ледь з вікон не повистрибували, засуджуючи та обговорюючи цю дівчину. Я була в шоці.
Кожен почав висувати свої теорії, як вона на це заробила. Це було страшно гидко. Бо я розуміла: це реально, а для них — це просто привід позлитися і позаздрити.
Я почала свій найпрекрасніший шлях розвитку та трансформації у 2009 році.
Саме тоді я виграла грант на поїздку на заробітки до Норвегії та уперше в житті поїхала заробляти гроші. Тоді мені було 19 років, мене поселили на острові Кальвой, який був оточений морем без жодної цивілізації навколо…
На тому острові був лише будинок мого директора й шефа, а в будиночку, де мене поселили, на той момент не було інтернету. Ви можете собі уявити — прожити пів року на острові, де НЕМАЄ НІКОГО, практично без цивілізації? Зате там було купа оленів і биків. Такого я ще ніколи не бачила.
Щоб потрапити на роботу в теплицю, мені треба було розганяти стада оленів. З одного боку — краса, природа, а з іншого — за тиждень я там завила, як вовк. Щодня я поверталась втомлена й подряпана трояндами до крові.
Мені довелося багато думати про сенс життя. Так я кинула пити… Взагалі. На цей крок мене надихнула родина, в якій я жила. Вони були протестантами, постійно молилися, і їм було майже по 80 років. Вони мені розповідали, що тільки починають подорожувати. У них так прийнято: до 75–80 заробляють, а потім починають витрачати все, що заробили.
Це перевернуло мій мозок на 180 градусів, бо у нас в Україні після 65 уже думають про смерть, а багато хто й не доживає до того віку, на жаль.
У Норвегії я познайомилася з мамою шефа, якій було 105 років. Звісно, коло абсолютно інших людей дуже сильно вплинуло на мою свідомість і світогляд. Я кардинально змінилася та вийшла з українського менталітету мислення.
Я знаю, що таке важка праця. Я рік була на заробітках і працювала в 40-градусну спеку в теплицях — різала троянди. Потім була вся поколота й подряпана. Я багато разів втрачала свідомість від такої роботи та спеки. Це був жах. Але саме завдяки цьому я вибралася з болотної бідності.
Тому, щоб щось мати — треба для початку щось для цього зробити. Щастя вам на голову не впаде просто так, бо ви такий гарний.
За ці 10 років я багато працювала. Я ще писатиму про свій досвід, бо замість того, щоб вчитися в університеті, я каталася по закордонах у пошуках бодай якихось грошей. Це мене загартувало. І зараз мене не зламати. Після всього, що я пройшла в житті, — мені взагалі нічого не страшно.
Відтоді я дуже сильно змінилася. Я стала сильною та впевненою в собі жінкою. Тому якщо якимось марамойкам не спиться спокійно, бо в мене все добре, — то окрім ЕЗОТЕРИКИ є така терапія, яка називається ТРУДОТЕРАПІЯ. Чудова техніка: дуже допомагає, рятує від депресії та злих духів і приносить багато грошей.
