Зараз у кожному підручнику з психології написано: «Візьміть відповідальність за своє життя — тоді все в ньому налагодиться». Це не лише про те, що ви — творець своєї реальності, що всі проблеми навколо ви створили самі. Відповідальність також означає піти з ненависної роботи та знайти нову — улюблену; вийти з деструктивних стосунків і побудувати такі, які ви хочете; перестати спілкуватися з людьми, які викликають у вас напругу!
Для того щоб побудувати те життя, яке ви хочете, потрібно усувати перешкоди, що виникають на вашому шляху. А це страшно… Дуже страшно — взяти життя у свої руки і керувати власним автомобілем. Той, хто проходив через це, знає, як воно, і знає, що, як тільки ви входите у страх, — ви розумієте його ілюзорність. Тому робіть те, чого ви боїтеся! Це чудова техніка боротьби зі страхом. І візьміть на себе відповідальність за те, що ніхто, крім вас, нічого не змінить у вашому житті!
Усі жінки хочуть відповідальних чоловіків, але часто вони не розуміють, що самі тягнуть на собі дуже багато чоловічої роботи та відповідальності. Жіноча мудрість полягає у передачі цієї відповідальності чоловікові — спокійним і комфортним для нього способом.
Якщо у вас проблеми в сім’ї, усвідомте, скільки разів ви намагалися все контролювати. Ви хотіли, щоб чоловік вас забезпечував, став відповідальним для вас і вів фінансові справи, але водночас починаєте контролювати, куди він витрачає гроші й на що. Ви самі хотіли, щоб він цим займався, тож дайте йому свободу це робити! Не пхайте свій ніс у його справи!
Ви хочете, щоб він був чоловіком. Але у вас вдома не чоловік, а син, якого ви, наче матуся, виховуєте! Самі чоловіка хочете, а бігаєте за ним, як за дитиною: переймаєтеся, чи надів він шапку, чи поїв, наче він безрукий і безногий хлопчик, який сам не може поїсти й надягнути шапку без вас.
Нагодували, побігали за ним, грошей дали, у дупу заглянули, пожаліли. А потім сидите нещасна, адже він не чоловік.
Ви виростили, виховали сина. А що робить син, коли виростає?
Правильно — іде вже вихованим до іншої жінки. Давайте розуміти слово «відповідальність» таким, яким воно є, — і брати на себе тільки СВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
