Скільки шкіл я вже змінила, де тільки не навчалась — і всюди одне й те саме: щойно в магії проскакував фанатизм, схожий на «свідків Єгови», я від них утікала. Вони починали наздоганяти й доводити, що лише їхня віра єдино правильна. Що саме їхнє вчення — святе й істинне, і тільки в них я могла б розкрити свій потенціал.
Кожного разу, коли виходила з різного роду покровительств, я чула зітхання на кшталт: «Все… демони згубили». Смішно, але я й сама колись велася на таке і думала, що все — людина пішла не своїм шляхом, а вся школа зітхала й спостерігала: живий / не живий, виживе / не виживе.
Сьогодні чітко побачила цю форму неприйняття інших — витончену. Це неприйняття саме вибору душі на високому магічному рівні.
З одного боку, у таких школах — блага святість, а з іншого — «пішов не туди». Якщо лінія не гнеться, як треба, і людина не вписується в їхню картину світу, то все — це не від Бога, вона зрадила Бога.
А ще треба терміново рятувати цю людину: вона ж, мовляв, пішла кудись не туди. В результаті починаються спроби терміново РЯТУВАТИ, а якщо людина не приймає цього «рятування», такі люди зітхають: «Ех, шкода, хороша була людина, а тут демони завели кудись не туди».
Ця лінія поведінки походить від тонкої форми неприйняття вибору іншої душі, від фанатичної віри в те, що саме їхнє вчення — найправильніше.
А ви таке зустрічали?
