Колись давно я думала, що нескінченні поїздки іншими країнами, допоможуть мені бути щасливою.
Я мандрувала і мандрувала, так, це розширювало мій світогляд, але все одно не дуже допомагало знайти себе…
Багато хто має принцип, якщо щось не так – треба втекти з місця події, в інше місто чи країну… так, безумовно, це допомагає на якийсь час, але ніяк не вирішує проблему глибинного внутрішнього стану та прийняття себе. Саме тому ми й тікаємо від себе.
Якщо тобі не виносимо бути на самоті, ти розумієш і усвідомлюєш, що ти не можеш бути одна, постійно тягне в компанію до друзів і є ознаки залежності у відносинах, то можна говорити про наявність Втрати Себе і не сприйняття себе.
Що робити у такому разі? Потрібно поступово прислухатися до своїх бажань і ставити собі запитання:
- Чого зараз хочу?
- Як я почуваюся?
- Чому я так почуваюся?
- Що я можу зробити, щоб мені стало краще, щоб підняти собі настрій?
- Що елементарного я зараз можу зробити, щоб бути кращим, ніж учора?
Нехай ці питання будуть з вами щодня, це допомагало мені серед мішури не свого поступово знаходити себе. Я тоді зрозуміла, що колосальна кількість бажань абсолютно не моїх, будь-кого: друзів, батьків, свата брата, але тільки не моїх. Якщо у вас є втрата себе, не прийняття себе, тобто і жертва і відповідно будуть ті, хто за рахунок вас реалізовуватиме свої бажання та потреби. А це неприємне почуття, коли робиш, робиш, допомагаєш у результаті ще й винна…
Робіть собі таку коротку діагностику, з часом ви усвідомлюєте і зрозумієте, як часто ви робите те, чого не хочете і поступово почнете приходити до тями. Усвідомлюючи, що всі ваші внутрішні бажання та потреби священні.