Люблю все, чим займаюся і езотерикою та саморозвитком, але все одно поки ти свій намір не підкріплюєш діями і не піднімаєш свою попу з дивана, мільйон на тебе не впаде.
Ось сидиш ти в дупі вже 5 років і думаєш завтра, з понеділка почну, почну, зроблю. Обов’язково зроблю. Ілюзія. Та скажи ти сам собі, що ти ледар і вгамуйся! Вистачить щодня турбувати і мучити свою свідомість думками про гарне життя! Змирись – не буде її, змирись, що не буде в тебе жодних мільйонів. Не мукай душу. А не хочеш, тоді рухайся!
Адже надивився роликів про гарне життя і думає, що теж заслуговує на гарне гарне життя. І сидить далі на своїй роботі та не змінює її. Страшно, знає, що це дурна робота не його, але сидить і вперто доводить, що заслуговує на інше і заздрить. А сам сидить, тихо у своїй коробці і нічого не робить. А потім чому в моєму житті нічого не змінюється? Або, ой 5 років як хочу звільнитися.
Бо нічого не змінюєш. Змінюватимеш — зміниться.
Але жахливо. І ось страх, він сидить у тобі і не дає вилізти із зони комфорту. Стабільність, страх, блоки, а що люди скажуть, а раптом не вийде.
Давайте викриємо ці ілюзії, де я обіцяю щось зробити, але не роблю.
Наприклад, обіцяю вже 5 років собі схуднути, у результаті минуло 5 років, а у мене попа як була товста так і залишилася і це десь сидить у голові, що вона у мене на 5 кг менша. Але я все одно нічого не роблю. І так минуло 10 років у результаті!!
Уявляєте, скільки сил та енергії було витрачено за ці 10 років на такі думки?
Але, сподіваюся, раптом завтра схудну, чи треба… треба… Тоді зізнайся собі, що все я буду такий і далі, вистачить мучити свою свідомість і витрачати енергію на те, що ти сам собі обіцяєш, але не робиш.
Знайдіть ці обіцянки самій собі та вистачить витрачати на них свою енергію. Немає нічого прекраснішого зізнатися собі, що ти ледар… чи ще в чомусь, тільки після цього прекрасного стану прийде можливість зміни. Можливо, навіть практика знайдеться від позбавлення від лінощів. Але поки не знаєш, від чого хворий, то й не зрозуміло від чого лікувати.